Sollers en ukrainien (Littérature et politique).

Cela n’avait guère été remarqué par les thuriféraires de Sollers mais, de son vivant, en 2022, "La Guerre du goût" avait été traduit en ukrainien. Acte peu anodin dans un pays en guerre contre la Russie poutinienne. (voir : Sollers en ukrainien : La Guerre du Goût)

Voici maintenant : "Agent secret", qui paraît aux Éditions Anetta Antonenko - Kyiv, 2024, traduction de Marina Marchenko.

Parution : 27 mai 2024

LIRE UN EXTRAIT

« Таємний агент »

Філіпп Соллерс

Дуже французька книжка й водночас космополітична. Ода життю та його вишуканим інтелектуальним насолодам. У долі та творчості Філіппа Соллерса – письменника, редактора, критика, індивідуаліста, парадоксального та дивовижного провідця – є магія. Магія, народжена з його пристрасті до літератури, поезії, природи та музики, до романтичних зустрічей, до мистецтва таємниці та інтимності. Вражає перелік постатей, які, наче у чорно-білій кінострічці, з’являються мов спалахи і знову зникають у темряві : Лакан, Селін, Барт, Бретон, Батай, Мальро, Рембо, Фуко, Арагон – друзі, протилежності, антагоністості. Хтось просто п’є каву з автором, хтось перечається, хтось надихає, ба більше – впливає на його долю і змінює її, і впливає на цей взаємний. І, звичайно, жінки, непрості стосунки з ними. Улюблена дружина Юлія Крістева, муза і візаві у полеміці ; Домінік Ролен – « п’ятдесят років божевільного кохання » і щоденного листування... Соллерс проводить читача, наче малу дитину, крізь свого життя події, крізь нагромадження думок, вражень і теорія, пропонує, як згадує усе це в різні роки, що саме і як привносив, у чому помилявся і змінив думку. « Таємний агент », яке начебто відсторонено пильнує за життям...

https://anetta-publishers.com/books/230

Agent secret
Philippe Sollers

Un livre très français et en même temps cosmopolite. Une ode à la vie et à ses plaisirs intellectuels exquis. Il y a de la magie dans le destin et l’œuvre de Philippe Sollers — écrivain, éditeur, critique, individualiste, guide paradoxal et surprenant — et c’est de la magie. Une magie née de sa passion pour la littérature, la poésie, la nature et la musique, pour les rencontres amoureuses, pour l’art du mystère et de l’intimité. La liste des figures qui apparaissent comme des flashs dans un film en noir et blanc et disparaissent à nouveau dans l’obscurité est impressionnante : Lacan, Céline, Barthes, Breton, Bataille, Malraux, Rimbaud, Foucault, Aragon — amis, opposés, antagonistes. Quelqu’un boit un café avec l’auteur, quelqu’un discute avec lui, quelqu’un l’inspire, et plus encore — influence son destin et le change, et affecte cette mutualité. Et, bien sûr, les femmes, et la relation compliquée qu’il entretient avec elles. Julia Kristeva, son épouse bien-aimée, sa muse et sa partenaire dans la contradiction ; Dominique Rolin — "cinquante ans d’amour fou" et de correspondance quotidienne... Sollers guide le lecteur, comme un petit enfant, à travers les événements de sa vie, à travers l’accumulation de pensées, d’impressions et de théories, et suggère, au fur et à mesure qu’il se souvient de tout cela au fil des années, ce qu’il a apporté exactement et comment, ce sur quoi il s’est trompé et ce sur quoi il a changé d’avis. Un "agent secret" qui semble observer la vie de loin...

Філіпп Соллерс (справжнє ім’я Філіпп Жуайо, 1936–2023) – французький письменник, літературний критик, есеїст, автор двох десятків романів.

Народився в Бордо, в сім’ї заможного промисловця, у шістнадцять років вступив до школи єзуїтів у Версалі, звідки через рік його виключили за недисциплінованість (потайки читав забороненого для учнів Лотреамона тощо).

Його прихід у літературу вітали Ролан Барт і Наталі Саррот. Перший роман Соллерса « Дивна самотність » (Une curieuse solitude, 1958) був зустрінутий схвальними відгуками як правих (Франсуа Моріак), так і лівих (Луї Арагон), проте велика епоха в житті Соллерса почалася в 1960 році, коли він долучився до видання знаменитого нонконформістського журналу Tel Quel (« Такий як є »). У 1967 Соллерс одружився з Юлією Крістевою, філософом-семіотиком, болгаркою за походженням. У 1973 році Соллерс опублікував експериментальний роман « Рай » (Paradis), написаний у вигляді однієї гігантської фрази без знаків пунктуації. Журнал Tel Quel проіснував до 1983 року (на зміну йому прийшов журнал L’Infini – « Нескінченність »). У тому ж році Соллерс робить черговий ідеологічний поворот – публікує роман « Жінки » (Femmes), який хоча і був написаний у традиційній манері, але мав скандальний успіх, викликаний портретами відомих французьких інтелектуалів, колишніх сподвижників Соллерса. Наступний скандал відбувається через десять років, коли з’являється роман « Секрет » (Le Secret, 1993), де Соллерс виступає на підтримку Папи Римського.

В наступні роки у Соллерса вийшли романи « Ательє » (Studio, 1997), « Непорушна пристрасть » (Passion fixe, 2000), « Зірка коханців » (L’Etoile des Amants, 2002), « Божественне життя » (Une vie divine, 2006).

Соллерс відомий також як есеїст, автор яскравих робіт з теорії та історії культури.

Philippe Sollers (de son vrai nom Philippe Joyaux, 1936-2023) est un écrivain français, critique littéraire, essayiste et auteur de deux douzaines de romans.

Né à Bordeaux d’un riche industriel, il entre à seize ans chez les Jésuites de Versailles, d’où il est renvoyé un an plus tard pour indiscipline (il lit en cachette Lautréamont, interdit aux étudiants, etc.)

Son entrée en littérature est saluée par Roland Barthes et Nathalie Sarraute. Le premier roman de Sollers, Une curieuse solitude (1958), est accueilli favorablement par la droite (François Mauriac) et la gauche (Louis Aragon), mais la grande époque de la vie de Sollers commence en 1960, lorsqu’il participe à la publication de la célèbre revue anticonformiste Tel Quel. En 1967, Sollers épouse Julia Kristeva, une philosophe sémioticienne d’origine bulgare. En 1973, Sollers commence la publication d’un roman expérimental, Paradis, écrit sous la forme d’une phrase géante sans ponctuation. La revue Tel Quel dure jusqu’en 1983 (elle est remplacée par L’Infini). La même année, Sollers opère un nouveau virage idéologique en publiant le roman Femmes qui, bien qu’écrit de manière traditionnelle, a connu un succès de scandale grâce aux portraits d’intellectuels français célèbres, anciens collaborateurs de Sollers. Le scandale suivant survient dix ans plus tard, avec la parution du roman Le Secret (1993), dans lequel Sollers se prononce en faveur du Pape.

Dans les années suivantes, Sollers a publié les romans Studio (1997), Passion fixe (2000), L’Etoile des Amants (2002) et Une vie divine (2006).

Sollers est également connu en tant qu’essayiste, auteur d’ouvrages vivants sur la théorie et l’histoire de la culture.